Педагогічна скарбничка

Виступ на педогічній раді

Каплунова А.А.

Формування морально-етичних якостей дошкільника на засадах спадщиниВ.О.Сухомлинського

         Головним обов’язком вихователів у контексті проблеми морального виховання є утвердження у дітей принципів загальнолюдської моралі; виховання в них поваги до батьків, старших за віком, до народних традицій та звичаїв, національних і культурних цінностей України, її державного й соціального устрою; підготовка їх до свідомого життя в дусі взаєморозуміння, миру, злагоди тощо. Провідне місце у педагогічній спадщині В. Сухомлинського займає ідея гуманізму, людяності та доброзичливості. Про моральну досконалість педагог говорив як про складову всебічно розвиненої особисті.

      В. Сухомлинський вважав найважливішим завданням виховання вплив на пробудження і розвиток у дітей кращих моральних, інтелектуальних і естетичних почуттів. На його думку, «... почуття – це кров, плоть і серце моральної переконаності, принциповості, сили духу; без почуттів моральність перетворюється на сухі безбарвні слова, що здатні виховати лицемірів. Ось чому, образно висловлюючись, стежка від морального поняття до морального переконання починається із вчинка, із звички, насичених глибокими почуттями, особистим ставленням до того, що дитина робить, що робиться навколо неї».

   2 слайд  В.О.Сухомлинський вважав: «Дитинство - найважливіший період  життя, не підготовка до майбутнього життя, а справжнє, яскраве, самобутнє, неповторне життя. І від того, яке було дитинство, хто вів дитину за руки в дитячі роки, що ввійшло до її розуму, її серця з навколишнього світу-від цього значною мірою залежить, якою людиною стане сьогоднішній малюк.»
   Сухомлинський виділяв наступні правила моральної етики:

                                                                                        

•         Формування та розвиток емпатійних емоцій у дитинстві;

•          Почуття обов’язку;

•          Відповідальність за свої вчинки;

•          Виховання почуття вдячності;

•          Залучення дітей до суспільної праці;

•          Екологічна культура як складова морально-етичного виховання;

•          Родинне виховання, співробітництво педагогів і батьків.

3 слайд Формуючи  та розвиваючи емпатійні емоції проводимо бесіди, вчимо дітей допомагати слабшим , молодшим під час самообслуговування, чергування.

4 слайд Виховуємо почуття обов’язку завдяки чергуванню дітей під час обіду.

5 слайд Вже з малих літ діти повинні вміти відповідати за свої вчинки. У дитячому садочку ми проводимо ігри (наприклад з вивчення правил вуличного руху, із бережного відношення до природи).

6 слайд Провели «Свято хліба», на якому діти не лише ознайомилися з видами хлібних виробів, з працею хліборобів, а й вчилися бути вдячними людям за їх працю.

7 слайд В.О. Сухомлинський вважав, що коренем моральності є праця. Ми з  дітками заклали квітничок на території садочку та доглядали за ним. На ділянці висіяли моркву, кабачки, огірки та цибулю.

 8 слайд  Невід’ємною складовою морально-етичного виховання є екологічна культура. Ми з вихованцями проводимо ігри на екологічну тематику, вивчаємо народні обрядові пісні, ходимо на екскурсії.

9 слайд   Моральне виховання неможливе без співпраці з батьками, без родинного виховання. Прийнявши дітей до садочка ми вивчаємо вподобання, традиції, методи сімейного виховання кожної родини, проводимо співбесіди, анкетування.  Проводимо різноманітні свята із залученням батьків, батьківські збори.

    Питання про співпрацю дошкільного закладу з родинами вихованців завжди було і залишається надзвичайно важливим для дошкільної педагогіки.
    У житті дитини протягом перших років домінують соціалізуючи впливи сімейного оточення. Перевага сім'ї як виховного колективу полягає в тому, що дитина має можливість постійно спостерігати поведінку батька й матері в неофіційних сімейних стосунках; спілкуватися з людьми різного віку, статі, життєвого досвіду; просто і природно залучатися до реального життя. У сім'ї складаються емоційно насичені взаємини між батьками й дітьми, які мають особистісний характер, набувається необхідний соціальний досвід.

В дошкільному закладі діти набувають важливого суспільного досвіду, основних знань і вмінь, необхідних для подальшого життя серед людей, залучаються до різних видів діяльності. Інакше кажучи, якщо в сім'ї дитина соціалізується у визначених умовах взаємин членів родини, то дошкільний заклад, значно розширюючи коло близьких і далеких людей, презентує їх взаємини у виховному контексті.
     В своїй професійній діяльності педагоги ДНЗ використовують такі форми роботи з батьками:
1. Індивідуальні (бесіди, консультації, вивчення досвіду сімейного виховання через відвідування сім’ї, телефонний зв'язок, анкетування, залучення батьків до життя групи ).
2. Наочно-інформаційні (тематичні стенди, виставка дитячих робіт, реклама книг, статей із газет або журналів щодо проблеми сімейного виховання, відеофрагменти організації різних видів діяльності).
3. Групові (консультації, збори, зустрічі з цікавими людьми, практикуми).
4. Колективні (батьківські конференції, дні відкритих дверей,  виставки спільних робіт, батьківські тренінги, перегляд ранків, спортивних змагань).

Жодні заходи не дадуть позитивних результатів, якщо до них не залучати батьків, якщо поставлені проблеми не розв’язуються разом з ними – першими і найавторитетнішими вчителями.
   Коли між дитячим садком та родиною немає протиріччя, батьки розуміють, що необхідна співпраця з педагогом, що саме від оточуючих дитину дорослих залежить, як проживе вона своє дитинство, чому навчиться, які враження залишаться.

10 слайд Не можливо виховати людину високоморальною, якщо вона не знає своєї історії. Тому ми знайомимо вихованців у доступній формі з історією свого села. Провели екскурсію до місцевого музею.

11 слайд

       12 слайд      В.О.Сухомлинський зазначав : «Ніхто не вчить маленьку людину: "Будь байдужим до людей, ламай дерева, попирай красу, вище за все став своє особисте" . Все діло в одній, в дуже важливій закономірності морального виховання. Якщо людину вчать добру – вчать уміло, розумно, вимогливо, в результаті буде добро. Вчать злу (дуже рідко, але буває і так), в результаті буде зло. Не вчать ні добру, ні злу – все одно буде зло, тому що і людиною її треба зробити.»
                                                  

«Хліб – головне богатство України»

Підготувала: Каплунова А.А.

Тема: "Хліб - головне багатство України."

Заняття:  "Як із зернини народжуються калачі, батони, хлібини."

Програмовий зміст:  закріпити усвідомлення того, що хліб - джерело життя, основний продукт харчування, головний результат людської праці. Закріпити знання про різновиди професій, про хліборобські професії.

Виховувати бережне ставлення до хліба, інтерес до хліборобської праці.

Матеріал: колоски пшениці, борошно, зерно пшениці, калач, печиво; ілюстрації зерносховища, машини, яка перевозить хліб до магазину.

Хід заняття

Вчитель: Діти, подивіться на стіл і скажіть, що ви там бачите?

- Так, це хліб, джерело життя усіх людей, основний продукт харчування.

А тепер послухайте вірш М.Сингаївського "Колос пшеничний"

Вірш: Колос пшеничний,

 Ти наш хліб одвічний -

 З доброї зернини

 Ми тебе ростили,

 Від землі щоднини

 Набиравсь ти сили.

Набирався соків,

 Сонцем поливався,

 Повний і високий

 На добро пишався.

 Колосе багатий,

 З доброї зернини,

 Це від тебе, брате,

 Щастя у людини.

 Діти, про що розповідається у цьому вірші?

- Так, про пшеничний колос.

- З чого з'являється колос?

- Подивіться на нашому столі які гарні колоски пшениці, вони росли на нашій багатій українській землі, набиралися із землі соків, під сонцем наливалися.

- Діти, а як називаються люди, які вирощують хліб?

- Вірно, хлібороби.

Послухайте вірш М.Познанської "Хлібороби"

Честь і слава хліборобам,

Що живуть в моїм селі,

Хлібороби хліб нам роблять,

знайте й ви про це, малі.

В пору літню, в час осінній,

Навесні - в гарячий час

Косять, жнуть вони і сіють,

Лан орють у котрий раз!

Хлібороб у літнім полі

Нам вирощує врожай.

Пшениці шумлять на волі,

Де початок їм, де край?

А їсте ви паляницю,

Калачі смачні їсте, -

Не забудьте уклониться

Хліборобові за те!

- Діти, дуже багато людей працюють для того, щоб на нашому столі щодня був такий смачний та запашний хліб. Хліб випікають завжди, щодня, незалежно від того, день це чи ніч.

- З поля пшеницю перевозять машинами до зерносховища (показ ілюстрації), де її зберігають в певних умовах. На елеваторі пшеницю просушують, провіюють, роблять все для того, щоб не заводилися шкідники.

- Який же далі шлях у зерна?

- Відгадайте загадку.

  "Крилами махає, та не відлітає,

    Змелемо пшеницю, спечем паляницю."

- Що це?

- Правильно. Це - млин.

Після сушіння пшеницю везуть до млина. Там її перемелюють на борошно. Борошно зашивають у мішки та везуть на хлібозавод. (показ ілюстрації)

  - А зараз, діти, давайте зробимо фізкультхвилинку "Я - зернинка."

(діти присідають,уявивши себе маленькою зернинкою, і виконують рухи відповідно до розповіді вихователя під музику).

- На хлібозаводі за справу беруться пекарі. вони замішують тісто, додають різні інгредієнти: воду, олію, цукор, сіль, масло, дріжджі. Хліб випікаютьв газових та електричних печах.

Діти, хліб випікають білий (пшеничний) та житній (темний). Хто з вас, який полюбляє? (діти відповідають).

- Діти, але з борошна виготовляють не тільки хліб, але і різні смаколики. Давайте подумаємо, що ще смачне печуть з борошна? (діти відповідають).

- Готовий хліб везуть спеціальними машинами до місця розповсюдження. А як ви думаєте, машина, яка везе хліб, закрита чи відкрита?

- Правильно, машина закритого типу. А чому? (відповіді дітей)

- Діти,  де продають хліб?

- Так, ми купуємо хліб у магазині і насолоджуємося його смаком, набираємося сили, щоб рости.

- Діти, а у нашому селі теж є пекарня, вона невеличка, але там печуть дуже смачний хліб (саме цей, який знаходиться на нашому столі), а також різні рулети, булочки, караваї та інші смачні хлібобулочні вироби.

 

У нас в Україні є гарний звичай, зустрічати дорогих гостей хлібом - сіллю. Це символ нашої гостинності, благородства  намірів і дружби. Зустрічати хлібом-сіллю означає: шанувати людину за те, що вона є, і поважати її такою, якою вона є.

- А зараз, діти, я пропоную вам скуштувати наш хліб. (Ріжу хліб на маленькі шматочки та роздаю дітям. Вони вмокують у сіль і їдять, просять добавки).

- Хліб треба завжди доїдати до кінця, бо в останньому шматочку вся наша сила. Хліб у людей завжди у великій пошані. Недарма у молитві "Отче наш", люди , як  великої милості просять у Бога не позбавити їх хліба. Хліб не просто основа життя!

 "Хліб неначе сонце, сяє на столі.

Сила - від хліба,

Хліб - від землі".

Підсумок:

- Діти, звідки до нашого столу приходить хліб?

(Діти розповідають за ілюстраціями.)

- Як треба відноситись до хліба?

- Чим є хліб для людей?

(Відповіді дітей)  

Наступність у роботі вихователів ДНЗ та школи

Виступ на педагогічній раді  вихователя Каплунової А.А.